Кукавська сільська рада


Сільський голова Кукавської територіальної громади


Скрипник 
Микола Дмитрович 


Кукавська сільська рада включає в себе населені пункти: с. Ломозів, с. Нижній-Ольчедаїв, с. Кукавка

 Контактні дані:

24011, с. Кукавка,
вул. Свободи, 39
тел. 34 2 21
 
 E-mail: kukawkarada@gmail.com 

 

Паспорт Кукавської територіальної громади

       Кукавській сільській раді підпорядковано села Ломазів, Нижчий Ольчедаїв. Поблизу сіл Нижчий Ольчедаїв та Ломазів виявлено поселення трипільської культури та два городища ранньоскіфських часів.

        В перепису населення у 1661 р. згадується населений пункт Кукавиця,який налічувавусього дві хати і належали панові Яну Богушу. В 1678 р. в селі вже було 43 двори. В 1795 р. село було конфіксовано та  передано Катериною ІІ, графу Моркову, у 1829 перейшло  до зятя Моркова – П. Чернишова, як придане.

      В селі проживав  кріпак видатний російський художник В.А. Тропінін (1776-1857). Який намалював  знамениту картину «Весілля в Кукавці». Також в с. Кукавка проживала родина  українського  письменника  М.М.Коцюбинського  із 1877 по1879 р.

    У 50-х роках ХІХ ст. було відкрито 4-класи школи із пансіоном, в якій навчалося 60 дітей з створеним театральним гуртком, який виїжджав з виставами до Вінниці, Одеси, Кам’янець-Подільського, Москви. У 1863 р. відкрито однокласну народну школу.

     У 1895 р.в Кукавці було створено волосну адміністрацію. З 1889 року в Кукавці діяв фельшерський пункт.

       Після закінчення громадянської війни  почала роботу початкова школа і хата-читальня. В 1922 р. було відкрито профтехшколу, яка згодом стала називатися  «Агрошколою». У 1923 р. відкрито сільбуд (клуб). У1927 р. початкова школа перетворена на семирічку. У 1929 році в Кукавці було створено два колективні господарства. В 1932 р. об’єдналися в одну артіль «Червоногвардієць», в цьому році запрацювали 4 трактори Вендичанської кінно-прокатної станції. До книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки за 1940 р. занесено бригадира колгоспу Т.К. Ковальчука , бригада якого зібрала по 26,8 ц. ячменю з га та С.А. Данилюка, який   зібрав  по 440 ц цукрового буряка з га .

    Підчас Великої Вітчизняної війни смертю хоробрих загинуло 144 мешканці села. 17 липня 1941 р. в село вдерлися німецькі окупанти. 22 березня 1944 року бійці 42 гвардійської стрілецької дивізії генерала-майора Боброва визволили село.

  Після війни докорінно змінилося життя кукавчан. Золота зірка Героя Соціалістичної Праці І.І. Ратушного, ланкової Н.В. Бойчук нагороджена орденом Леніна та багато інших жителів села  відзначені урядовими нагородами.

       У 1952 р. відкрита середня школа. Працює лікарня на 45 ліжок. Значну роль в культурному житті села відіграє історико-краєзнавчий музей, засновником якого був краєзнавець М.В. Рябий його шлях продовжили  учителі   Г.Ю. Довганюк, М. П. Драбатий.

      Великі плани та досягнення стоять перед нами, жителями села, адже історія села багатогранна та  цікава   залишена нашими  односельцями. Прикрасять село нові парки, спортивні комплекси, садки. Життя продовжується. Але  пам’ять та історія рідного села залишається навічною.